Підбірка новин законодавства станом на 1 вересня 2026 року

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Як в податковому обліку з ПДВ відобразити викрадення товарно-матеріальних цінностей/основних засобів?

У тому звітному періоді, в якому був встановлений факт викрадення товарно-матеріальних цінностей, у зв’язку з чим вони не можуть бути використані у господарській діяльності,  платник податків повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти не пізніше останнього дня такого звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) зведену податкову накладну відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Разом з тим коли платник податку може надати контролюючому органу відповідний документ про те, що необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням і відповідно не є постачанням товарів. Тому при викраденні основних засобів, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, якщо факт викрадення документально підтверджується відповідно до законодавства. Джерело: ГУ ДПС у Чернівецькій області 

Товари, придбані з передоплатою, не доїхали до покупця – автомобіль потрапив у ДТП і товари були знищені. Після цього продавець повернув аванс. Податківці пояснили, як покупцю бути з податковим кредитом, чи треба продавцю складати РК, а покупцю – зведену ПН

Податківці наполягають: у даній ситуації підстав у Продавця для складання РК немає:

-                  факт відвантаження відбувся, перехід права власності від продавця до покупця теж відбувся – отже, є постачання товару;

-                  оскільки знищений товар фізично не повертається постачальнику (його вже не існує), то підстав коригувати ПЗ з ПДВ згідно з п. 192.1 ПКУ немає;

-                  гроші, повернуті покупцю, у даному випадку вважаються компенсацією збитків (не об’єкт оподаткування ПДВ за п. 188.1 ПКУ) за претензією (це лише припущення автора, адже у ІПК з цього приводу нічого не говориться), а не поверненням передоплати за нездійснене постачання.

Відповідь ДПС для покупця: треба коригувати податковий кредит

Оскільки товар фізично втрачено, покупець не має жодної змоги використати його у власній господарській діяльності (пп. 14.1.36 ПКУ). З іншого боку, податковий кредит за цим товаром покупець уже відобразив. Тому, за таких обставин і на думку ДПС, обов’язок коригування ПДВ повністю лягає на покупця. ІПК ДПС від 18.08.2026 р. №4919/ІПК/99-00-21-03-01

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

Відповідно до п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, великий платник податку на прибуток має право зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років у розмірі не більше 50% непогашеної суми. Непогашена частина збитків переноситься на наступні податкові періоди та може враховуватися у такому ж порядку до повного погашення. Водночас, якщо непогашена сума збитків не перевищує 10% позитивного значення об’єкта оподаткування відповідного періоду, вона може бути врахована у зменшення фінансового результату в повному обсязі.

Для цілей застосування цього правила погашеними вважаються збитки, які були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх періодів та за рахунок яких фактично зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування відповідних років. Тому для великого платника частина збитків, що була врахована у 2024 році, але не погашена прибутком 2024 року, а також частина збитків станом на 31.12.2023, яка у 2024 році не враховувалася, і збиток, сформований за результатами 2024 року, становлять непогашене від’ємне значення, яке переноситься на наступні періоди.

Отже, у 2025 році великий платник має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на не більше 50% суми непогашених збитків минулих років. Решта збитків переноситься далі до наступних періодів до повного погашення. Якщо ж непогашена сума збитків становить не більше 10% позитивного значення об’єкта оподаткування, розрахованого без урахування минулих збитків, така сума може бути врахована у повному обсязі. Сума збитків, яка зменшує фінансовий результат, відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до декларації з податку на прибуток.

v   

Знищене внаслідок обстрілів майно: важливе офіційне роз’яснення ДПС. 14.08.2026 ДПС систематизувала підхід до списання запасів і основних засобів. Для знищених товарів/запасів окремих податкових різниць ПКУ не встановлює: списання на витрати відбувається за правилами бухобліку і впливає на фінрезультат. Для основних засобів підхід залежить від застосування податкових різниць: у платників, які їх застосовують, податковий результат коригується з урахуванням податкової залишкової вартості. Критично важливе документальне підтвердження факту знищення.

Рекомендований пакет доказів: інвентаризаційні документи, акти комісії підприємства, фото/відео, акт ДСНС (за наявності), витяг з ЄРДР, документи місцевих/військових адміністрацій, інші підтвердження причинного зв’язку з обстрілом. ДПС прямо називає серед можливих доказів акт ДСНС, витяг з ЄРДР та висновки ТПП. Для ПДВ наслідки списання доцільно аналізувати окремо за конкретними обставинами знищення та документами.

ЗВІТНІСТЬ

Офіційне оприлюднення оновленої форми податкової декларації з екологічного податку викликало чимало запитань серед платників щодо строків її обов'язкового запровадження.

З огляду на те, що наказ Мінфіну було оприлюднено у третьому кварталі 2026 року, податкове відомство роз'яснило графік подання документів: за третій квартал 2026 року платники екологічного податку подають декларацію ще за старою формою; оновлена форма декларації разом із новими додатками вперше застосовується під час подання звітності за четвертий квартал 2026 року.

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

Сумісника, який хоче стати основним працівником, Мінекономіки рекомендує звільнити й прийняти заново, хоча робити саме так закон прямо не вимагає. Відповідну позицію міністерство повторило у свіжому листі від 27.08.2026 №4701-05/90130-09. Аргумент простий: КЗпП не містить механізму переведення з основного місця роботи на сумісництво і навпаки, тому доцільно спочатку припинити трудовий договір за сумісництвом, а потім укласти новий – уже за основним місцем роботи та подати повідомлення про прийняття.

v   

Відповідно до вимог Порядку надання відпустки при народженні дитини, чоловікові, дружина якого народила дитину, надається одноразова відпустка тривалістю не більше 14 календарних днів не пізніше, ніж протягом 3 місяців з дня народження дитини. Ця відпустка має бути використана працівником не пізніше 104-го дня з дня народження дитини. Для отримання відпустки необхідно подати письмову заяву. Працівник, який протягом 3 місяців з дня народження дитини був звільнений і працевлаштований на інше підприємство (в установу, організацію) чи до фізичної особи, яка використовує найману працю, до письмової заяви про надання відпустки має додати також довідку про її невикористання на попередньому місці роботи.

v   

Під час воєнного стану роботодавець може укласти строковий трудовий договір із працівником на період заміщення мобілізованого працівника. У заяві та наказі слід зазначити, що договір діє до дня фактичного виходу основного працівника.

У заяві та наказі потрібно зазначити, що працівника беруть на роботу за строковим трудовим договором на час до дня фактичного виходу на роботу основного працівника. 

Тобто, слід вказати не дату, до якої укладається строковий трудовий договір, а подію – вихід на роботу основного працівника.

ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК

Постанова КМУ від 10.06.2026 № 812 набула чинності 27 червня 2026 року і внесла зміни до Порядку № 1487, насамперед у частині цифровізації військового обліку та перевірки даних працівників.

Для роботодавця найбільш важливою є зміна процедури прийняття на роботу. Під час прийняття громадянина на роботу роботодавець має перевірити наявність військово-облікового документа — паперового або електронного — та відповідність зазначених у ньому відомостей даним Реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. При цьому електронний військово-обліковий документ, сформований через відповідний державний портал або Дію, має бути сформований не раніше ніж за 72 години до дати прийняття на роботу. Тобто роботодавцю недостатньо просто отримати від кандидата старий електронний ВОД — необхідно перевірити його актуальність.

Друга важлива зміна — переведення звіряння та актуалізації військово-облікових даних в електронний формат. Постановою № 812 запроваджено спеціальні правила електронного звіряння списків персонального військового обліку з даними Реєстру через інформаційну взаємодію Порталу Дія та Реєстру, а також електронного формування повідомлень про зміни облікових даних. Якщо підприємство не має технічної можливості для такого електронного обміну, застосовується попередня процедура звіряння. Водночас відповідальність за достовірність поданої інформації прямо покладена на осіб, відповідальних за ведення військового обліку на підприємстві.

Установлено граничний строк для звіряння з ТЦК та СП, що розташовані на території інших адміністративно-територіальних одиниць, – не пізніше ніж 1 грудня поточного року.

НОРМАТИВ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ІНВАЛІДІВ

У 2026 році для визначення виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю важливо правильно визначити середньооблікову кількість штатних працівників. На практиці виникла колізія: роз'яснення Держстату допускають неврахування мобілізованих працівників і працівників із призупиненими трудовими договорами, тоді як законодавство прямо таких винятків не встановлює. Водночас Верховний Суд дійшов висновку, що мобілізовані працівники включаються до розрахунку середньооблікової чисельності для цілей нормативу.

Натомість для розрахунку цільового внеску у разі невиконання нормативу діє спеціальне правило: при обчисленні середньооблікової кількості для цілей внеску не враховують мобілізованих працівників і працівників, з якими тимчасово призупинено дію трудового договору. Тобто правила визначення нормативу та розрахунку внеску фактично потребують розмежування.

Таким чином, підприємствам у 2026 році варто не механічно переносити правила розрахунку СКШП із статистичної звітності на розрахунок нормативу. Особливу увагу слід приділяти мобілізованим працівникам і працівникам із призупиненими трудовими договорами, адже для визначення самого нормативу та для обчислення цільового внеску передбачено різні підходи.

Пенсійний фонд у своєму листі від 28.05.2026 р. № 2800-0402-8/39218 висловив позицію щодо конкретного переліку паперів, які роботодавець має право приймати для підтвердження статусу працівника та подальшого зарахування його у встановлений норматив робочих місць для інвалідів:

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону N 875 статус особи з інвалідністю підтверджується, зокрема:

-         пенсійним посвідченням;

-         посвідченням, що підтверджує призначення державної соціальної допомоги відповідно до законодавства;

-         витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

-         іншими документами, що підтверджують встановлення інвалідності відповідно до законодавства.

Отже, для цілей врахування особи у виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю статус особи з інвалідністю може підтверджуватися одним із документів, визначених частиною третьою статті 4 Закону N 875.

При цьому законодавством не встановлено обов'язку щодо подання роботодавцю виключно довідки МСЕК або оригіналу витягу з рішення експертної команди у разі наявності іншого документа, передбаченого зазначеною нормою Закону.

Водночас для застосування пільгової ставки ЄСВ, окремих трудових гарантій або інших цілей можуть діяти спеціальні вимоги до документів. Тому один документ не обов'язково підходить для всіх процедур.

ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ

Постановою Правління НБУ від 10.08.2026 № 90 розширено можливості проведення окремих валютних операцій. Основні зміни:

-           Для фізичних осіб встановлено можливість придбання безготівкової іноземної валюти у межах 200 тис. грн в еквіваленті на календарний місяць в одному банку.

-           Ліміт на окремі розрахунки фізичних осіб за кордоном збільшено до 200 тис. грн в еквіваленті на календарний місяць.

-           Для операцій за корпоративними платіжними картками встановлено ліміт 400 тис. грн в еквіваленті на календарний місяць за визначеними видами розрахунків.

-           Інвестиційний ліміт тепер за визначених умов може використовувати не лише юридична особа, яка його сформувала, а й її пов’язана юридична особа-резидент.

-           Запроваджено новий валютний «Ліміт», розмір якого визначається виходячи з обсягу благодійних пожертв юридичної особи на користь військових частин ЗСУ. Такий ліміт також може використовувати пов’язана юридична особа за встановлених НБУ умов.

-           Експортерам дозволено здійснювати валютні перекази нерезидентам за експортними договорами у вигляді штрафів, пені, бонусів, відшкодування витрат та збитків. Загальна сума таких переказів протягом календарного року не може перевищувати 10% загальної вартості товарів, поставлених за відповідним експортним договором після 23.02.2021.

-           Дозволено здійснювати валютні перекази для сплати реєстраційних внесків за участь у міжнародних конгресах, конференціях та інших наукових заходах у межах 1 000 євро в еквіваленті на один захід.

ЗВІТ ПРО КОНТРОЛЬОВАНІ ОПЕРАЦІЇ

Оновлення Звіту про контрольовані операції передбачають доповнення переліку ознак пов'язаності осіб новими кодами 525 та 526, які стосуються частки доходів чи вартості придбаних товарів і послуг у господарських операціях із нерезидентами.

Звітність про контрольовані операції за 2025 звітний рік має формуватися та подаватися вже за оновленою формою. Водночас звіти, які вже були подані платниками до набрання чинності відповідними нормативними змінами та впровадження нових електронних форматів, визнаються дійсними, тому повторно подавати їх не потрібно.

ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК

Протягом якого строку треба повідомити ТЦК, якщо звільнився директор?

Обов’язок повідомляти про зміну керівника встановлено п. 13 Порядку №1487 - у семиденний строк з дати видання наказу про призначення або звільнення (увільнення) керівників та інших осіб, відповідальних за організацію та ведення військового обліку, повідомляють відповідні районні (міські) ТЦК та СП за формою згідно з додатком 1.

Підставами для подання додатка 1 щодо керівника є наказ про: призначення на посаду; звільнення; увільнення від роботи.

ФОП - СПРОЩЕНЦІ

14 травня 2026 року банківська спільнота підписала оновлену редакцію Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. До цього Меморандуму приєдналися не лише банки, а і деякі небанківські фінансові установи (наприклад, NovaPay). З 14 листопада ці ліміти будуть зменшені. 

Календар зміни місячних лімітів автоматичних переказів

зараз вже діють «перехідні» ліміти місячних переказів коштів для таких груп суб'єктів господарювання:  

-         новостворених підприємців (до 6 місяців із моменту реєстрації);

-         «сплячих» ФОПів, які раптово вирішили відновити активність;

-         юридичних осіб з ознаками «компаній-оболонок». 

Перекази на понадлімітну суму будуть на підвищеному контролі у підписантів Меморандуму.  Ліміт встановлено не на один платіж, а в цілому на місяць. Отже, банки наростаючим підсумком визначають загальну місячну суму платежів ФОПа або ЮО і перевіряють, чи не перевищив клієнт свій ліміт. 

Понадлімітні платежі не здійснюються банками і небанківськими фінустановами автоматично, лише на підставі платіжної інструкції від власника рахунку. За ними  доведеться документально підтверджувати походження коштів.

ПІДАКЦИЗНІ ТОВАРИ

Ліцензії на тютюн і пальне. У серпні ДПС звернула увагу на вимогу зазначати кадастрові номери земельних ділянок для окремих ліцензій у сфері тютюну та пального. Підприємствам відповідних галузей варто перевірити реквізити заяв/ліцензійних справ та дані щодо місць діяльності.