Підбірка новин законодавства станом на 01.01.2021 року

 

Податок на додану вартість

В ГУ ДПС у Харківській області звернули увагу тих платників ПДВ, в яких упродовж року придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні.

В такому разі треба нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) ПДВ під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ПКУ).

Платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (п. 199.4 ПКУ).

Частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначають у відсотках як відношення обсягів оподатковуваних операцій (без ПДВ) за попередній календарний рік до сукупних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без ПДВ) за цей же попередній календарний рік. Визначену у процентах величину застосовують протягом поточного календарного року (п. 199.2 ПКУ).

Річний перерахунок ПДВ – обов'язкова процедура. Вона стосується тих платників, які, крім оподатковуваних операцій, мають ще й неоподатковувані.

Положеннями п. 199.1 ПКУ передбачено, коли придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовують в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково – ні, платник податків зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ.

Після проведення річного перерахунку з ПДВ його результати необхідно показати в податковій декларації з ПДВ за грудень. За результатами ПДВ-перерахунку також заповнюють додаток Д7.

Отже, платникам ПДВ за підсумками 2020 року необхідно здійснити перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

 

 

До податкового кредиту можуть бути включені лише ті ПН, що складені з дотриманням усіх вимог – наголошують у податковому відомстві.

Дрібні неточності, звісно, можуть бути "прощені", але тільки ті, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань.

Про включення до ПК тих ПН, що мають помилки у ключових реквізитах, не може бути й мови.

Оскільки ПН, яка містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дає змоги у повній мірі ідентифікувати здійснену операцію – вона не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу ПК.

Втім, якщо при складанні ПН допущено помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товару РК до такої ПН на дату виявлення помилки та реєстрації РК в ЄРПН. ІПК від 10.12.20 № 5118/ІПК/99-00-05-06-02-06

 

Податок на прибуток

В ГУ ДПС у Волинській області наголошують, що із 1 січня 2021 року набирає чинності нова редакція пп.14.1.49 ПКУ, який містить визначення дивідендів.

Дивіденди – платіж, який здійснює юрособа, в т. ч. емітент корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухобліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюють також:

– платіж у грошовій чи негрошовій формі, який здійснює юрособа на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

– суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в пп. "а", "в", "г" пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

– вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), які придбаваються у нерезидента, зазначеного в пп. "а", "в", "г" пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

– сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в пп. "а", "в", "г" пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

– виплата в грошовій або негрошовій формі, яку здійснює юрособа на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юрособою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу госптовариства або іншої аналогічної операції між юрособою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юрособи. Зміни запроваджені Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX.

 

Якщо платник податку на прибуток безоплатно перераховує кошти у вигляді спонсорських внесків до неприбуткових організацій, що внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій та не є об'єднаннями страховиків або суб'єктами сфери фізичної культури і спорту, то такий платник податку збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму таких спонсорських внесків у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. (ІПК ДПС України від 21.08.2020 р. № 3516/ІПК/99-00-05-05-02-06)

 

Серед нещодавніх змін до податкового законодавства – осучаснення прибуткової звітності. Звітувати за новою формою слід буде за податкові періоди 2021 року.

Нагадаємо, оновлення форми Декларації дозволяють проставляти відповідні відмітки про подання її "нестандартними" респондентами з числа спрощенців, інститутів спільного інвестування, іноземних компаній тощо.

У рамках оновлень до форми розроблено відповідні додатки для розкриття операцій контрольованих іноземних компаній.

Також скасовано форму розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво (наказ Мінфіну № 544).(Лист ДПС від 14.12.2020 р. № 22431/7/99-00-05-05-01-07)

 

До податківців звернулись із запитом щодо оподаткування у разі викупу юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходу учасника зі складу господарського товариства, зменшення статутного капіталу, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

На це у відомстві зауважили, що починаючи з 01.01.2021 р. суми такого зменшення прирівнюються з метою оподаткування до дивідендів, але авансові внески на такі суми не нараховуються. (ІПК ДПС від 20.11.2020 р. № 4789/ІПК/99-00-05-05-02-06)

 

Коригування фінрезультату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації застосовується виключно для активів, що є основними засобами або нематеріальними активами.

В цілях ж оподаткування податком на прибуток МНМА не належать до основних засобів.

Тож, у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ до декларації зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів або нематеріальних активів без врахування амортизації МНМА.

Оскільки ж загальна амортизація, яка накопичена на субрахунках 13 рахунку включає, зокрема, амортизацію по субрахунку 132, на якому накопичується знос МНМА – значення рядка 1.1.1 додатка РІ до декларації, у якому відображається сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, що враховується для збільшення фінрезультату до оподаткування, то вона може не співпадати із значенням рядка 2515 розділу III "Елементи операційних витрат" Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід). (ІПК ДПС від 14.12.2020 р. № 5168/ІПК/99-00-05-05-02-06 та від 15.12.2020 р. № 5196/ІПК/99-00-05-05-02-06.)

 

Праця і зарплата

Починаючи із 12 грудня середню зарплату для відпускних обчислюють за оновленими правилами. Із цієї дати працюють зміни до Порядку № 100, які внесені постановом КМУ від 09.12.2020 р. № 1213.

Тепер Мінекономіки видало роз'яснення щодо порядку обчислення середньої зарплати у зв'язку з набранням чинності постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1213.

По-перше, якщо дата початку події, з якою пов'язаний розрахунок середньої зарплати, відбулася до 11.12.2020 року (включно), то застосовують попередні правила із Порядку № 100. Якщо ж дата початку події, з якою пов'язаний розрахунок середньої зарплати, припадає на 12.12.2020 року і пізніше, то необхідно застосовувати положення Порядок № 100 з урахуванням змін, внесених постановою № 1213.

Практично це означає, що середній заробіток для відпусток, які починаються із 12.12.2020 року, рахуємо за новими правилами.

По-друге, виключено норму щодо застосування коефіцієнту коригування при обчисленні середньої зарплати при підвищенні тарифних ставок (посадових окладів) у розрахунковому періоді чи у періоді збереження середньої зарплати.

Тобто, у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), наприклад з 1 січня 2021 року, всі виплати, які враховують при обчисленні середньої зарплати враховують у тому розмірі, в якому вони нараховані без застосування коефіцієнта підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

При цьому, підстав для перерахунку середньої зарплати, яка зберігалася за працівниками до 12.12.2020 року і була нарахована з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), немає, але в подальшому її розмір коригуватися не буде.

Також в роз'ясненні наведено приклади розрахунку:

– середньої зарплати виходячи з виплат за два календарні місяці роботи працівникам, які пропрацювали менше двох календарних місяців;

– середньої зарплати, якщо в розрахунковому періоді нараховувалися премії та інші виплати, які виплачують за два місяці або більш тривалий період;

– середньої заробітної плати, виходячи з посадового окладу чи розміру мінімальної зарплати.

 

ЄСВ

ДПС розповіла платникам ЄСВ про послаблення, які передбачені у нарахуванні та сплаті ЄСВ згідно із Законом № 1072 (чинний із 10.12.2020 р.).

1. Звільнення від ЄСВ для ФОП-загальносистемників. На період з 1 по 31 грудня 2020 року для ФОПів, які є платниками ЄСВ (крім спрощенців), на яких поширюється дія Закону № 1071, положення абз. 2 п. 2 ч. п. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ в частині сплати ЄСВ за себе не застосовують.Тобто, якщо ФОП-загальносистемником за вказаний період не отримано дохід (прибуток), то його звільнено від обов'язку нараховувати та сплачувати мінімальний ЄСВ. Такі особи можуть нарахувати, обчислити та сплатити ЄСВ за цей період в розмірах, визначених Законом про ЄСВ. Тоді інформацію про сплачені суми зазначають у звітності із ЄСВ за звітний період, визначений для таких осіб Законом про ЄСВ.

2. Звільнення одноразової підтримки від держави від нарахування ЄСВ.Не становлять об'єкт нарахування та сплати ЄСВ соцпідтримка, яку виплачують за рахунок коштів держбюджету відповідно до Закону № 1071:

– одноразова матеріальна допомога застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів;

– виплати застрахованим особам, які здійснюють за рахунок одноразової матеріальної допомоги суб'єктам господарювання з метою збереження робочих місць найманих працівників.

3. Продовження термінів для списання боргів із ЄСВ для "сплячих" ФОП.

Коло суб'єктів, які мають право на таке списання, не змінюється:

– ФОП (крім спрощенців);

– особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Однак встановлено новий період, упродовж якого такі платники можуть звернутися за списанням – до 1 березня 2021 року.

Підлягають списанню у порядку, визначеному Законом про ЄСВ, несплачені станом на 1 грудня 2020 року суми недоїмки за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо дотримано такі умови:

1) такими платниками у відповідних місяцях періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО;

2) якщо до 1 березня 2020 року подано необхідні документи:
а) для ФОП (крім спрощенців):

– заяву про держреєстрацію припинення підприємницької діяльності (якщо така заява не подавалася раніше);

– заяву про списання заборгованості;

– звітність з ЄСВ за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалася раніше або була подана з помилками). Цю норму слід розуміти таким чином, що подана ФОП звітність має обов'язково відображати дані за період з 1 січня 2017 року до дати держреєстрації припинення підприємницької діяльності включно у зазначеному періоді, який закінчується 1 грудня 2020 року. ФОП не потрібно звітувати за період після дати держреєстрації припинення підприємницької діяльності, оскільки в такому проміжку часу вона вже не вважається платником ЄСВ на підставі даних, одержаних контролюючим органом від держреєстратора.

б) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність:

– заяву про списання заборгованості;

– заяву про зняття з обліку як платника ЄСВ (якщо така заява не подавалася раніше);

– звітність із ЄСВ за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалася раніше, або була подана з помилками). Якщо зазначені особи вже зверталися до контролюючих органів із заявою про зняття з обліку раніше, то звітність має охоплювати період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви про зняття з обліку як платника ЄСВ. Якщо ж така заява подається вперше після 30 листопада 2020 року, то звітність подається за період до 1 грудня 2020 року.

 

 

Звітність

ДПС звертає увагу на актуальність для користувачів придбавати захищені носії ключової інформації або переходити на них з незахищених. Такі дії дозволяють захистити записані дані щодо КЕП від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Аби забезпечити використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів постановою КМУ від 03.03.2020 р. № 193 впровадили експериментальний проект. Він реалізується до дня набрання чинності змін до Закону України "Про електронні довірчі послуги" щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 31 грудня 2021 року.

Для зручності користувачів КНЕДП ІДД ДПС доповнили "Настанову користувача" програмного забезпечення "ІІТ Користувач ЦСК-1" пунктом 7 "Перехід на ЗНКІ за електронним запитом". Там покроково описано механізм самостійного переходу з незахищеного носія ключової інформації на захищений носій. З його допомогою користувачі можуть швидко та зручно перейти на захищений носій та сформувати нові сертифікати за допомогою електронного запиту.

 

Починаючи із звітного періоду І квартал 2021 року платники податків подаватимуть об'єднану форму із ПДФО, військового збору та ЄСВ

Наказом Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773 у новій редакції викладено податковий розрахунок за ф. № 1ДФ, який фактично поглинув таблиці Звіту з ЄСВ. Наказ набирає чинності з 01 січня 2021 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Оновлена форма отримала назву "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску".

Такий Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.

Розрахунок складається із:

– заголовної частини;

– додатку 1 "Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам";

– додатку 2, який формується та подається лише районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення;

– додатку 3 "Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу":

– додатку 4 "Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору";

– додатку 5 "Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби";

– додаток 6 "Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства".

 

Податкові декларації платника єдиного податку – ФОП та платника єдиного податку четвертої групи подають за новими формами, затвердженими наказом Мінфіну від 09.12.2020 р. № 752, за податкові звітні періоди 2021 року.

У новій редакцій Мінфін виклав форми декларацій:

– платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця;

– платника єдиного податку четвертої групи.

У формі декларацій платника єдиного податку – ФОП з'явився окремий Додаток 1 "Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску".

Наказ Мінфіну від 09.12.2020 р. № 752 набирає чинності з 1 січня 2021 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

 

Готівкові розрахунки

РРО не потрібен при розрахунках за послуги, якщо таких розрахунки проводять виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів – наголошують в ДПС.

Відповідна норма діє із 10.12.2020 року завдяки Закону № 1071.

Якщо споживачі, використовуючи мережу Інтернет, замовляють послуги і розрахунки за них здійснюють виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем (LIQPAY, PORTMONE, EASYPAY, PAYPONG, IPAY.UA, CITY24, Приват24 тощо), то такі операції здійснюють без застосування РРО надавачем послуги.

 

Приватні підприємці

ФОП-єдинники І-ІІІ групп (окрім платників ПДВ) починаючи із 01.01.2021 року зможуть вести облік доходів у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Водночас ФОП платники єдиного податку ІІІ групи – платники ПДВ вестимуть облік доходів у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат. Саме так Законом № 786 відкоригували порядок ведення обліку доходів для ФОПів.

Також для ФОПів та фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність, Закон № 786 дає можливість вести облік доходів і витрат у зручній для них формі – паперовій та/або електронній, у т.ч. через Електронний кабінет.

Тому фактично скасовується вимога обов'язкового ведення книги обліку доходів для ФОП – платників єдиного податку І-ІІІ груп, а також її реєстрація в ДПС.

Це зобов'язало Мінфін видати наказ від 26.11.2020 № 728, яким скасовані:

– форма книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками ПДВ) та Порядок її ведення;

– форма книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ) та Порядок її ведення.

Він набирає чинності із 01.01.2021 року.

Зважайте, що ФОП, які не вестимуть книгу обліку з 1 січня 2021 року у зв'язку з запровадженням ведення обліку доходу в довільній формі, мають її зберігати ще 3 роки.

 

У 2020 році граничні обсяги доходу для кожної групи платників єдиного податку було встановлено:

– перша група – 1 млн грн за календарний рік;

– друга група – 5 млн грн за календарний рік;

– третя група – 7 млн грн за календарний рік.

Якщо підприємець-єдинник протягом календарного року змінив групу платника єдиного податку, то з метою перебування на обраній ним групі у поточному році щокварталу визначає загальний обсяг доходу, отриманий з початку календарного року.

Якщо при визначенні загального обсягу доходу в окремому календарному кварталі (враховуючи дохід, отриманий ним під час перебування на іншій групі платника єдиного податку) перевищено обсяг річного доходу, визначеного для групи платника єдиного податку, на якій вона перебуває, то до суми перевищення такого доходу застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15%. (категорії 107.01 Бази знань «ЗІР»)

 

Різне

Починаючи із 01.01.2021 року будуть запроваджені нові рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів та зарахування коштів ЄСВ – повідомляє Казначейство.

Рішення прийняте на виконання постанови ВРУ "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020 р. № 807-ІХ та ст. 4 Закону про ЄСВ.

Платників податків просять терміново звернутися до органів ДПС за місцем реєстрації для отримання нових реквізитів рахунків. Це потрібно для належної і своєчасної сплати податків, зборів, ЄСВ та мінімізації нез'ясованих надходжень.

Казначейство наголошує, що кошти, сплачені платниками на старі рахунки по зарахуванню податків, зборів та ЄСВ, не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам, як нез'ясовані надходження.

 

У зв'язку з тим, що із 1 січня 2021 року впроваджують єдиний рахунок для сплати податків, ДПС навела три простих кроки для платника податків для переходу на єдиний рахунок.

Крок 1. Через Електронний кабінет подати "Повідомлення про використання єдиного рахунку" за формою J/F 1307001.

Крок 2. Отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Крок 3. Надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.

Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/не бюджетні рахунки.

Відмовитися від використання єдиного рахунку можна буде з 1 січня наступного календарного року.

 

В газеті "Голос України" від 31.12.2020 року опублікований Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування" від 17.12.2020 р. № 1117-IX.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім змін до пп. 140.5.4140.5.51140.5.6 ПКУ, що набирають чинності з 1 січня 2022 року. Тож основні норми Закону запрацюють із 01.01.2021 року.

Саме ним норми щодо КІК відтермінують до 2022 року, пропишуть перехідні положення для "паливного" акцизу, скасують норму в Законі № 466, за якою передбачався строк давності для перевірки ПДФО та військового збору тривалістю в 7 років, змінять положення щодо коригування фінрезультату до оподаткування щодо операцій, які не мають ділової мети.

 

Additional information