Підбірка новин законодавства станом на 01.04.2024 року

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Постачальник має право зменшити податкові зобов’язання залежно від своєчасності реєстрації розрахунку коригування на зменшення покупцем з урахуванням вищезазначених строків, а саме - у звітному періоді, в якому такий розрахунок коригування складено (у разі своєчасної реєстрації) або зареєстровано (у разі несвоєчасної реєстрації).

Отримувач (покупець) зобов’язаний зменшити податковий кредит незалежно від факту отримання ним розрахунку коригування на зменшення або факту його реєстрації в ЄРПН, а саме у звітному (податковому) періоді, в якому відповідно до п. 192.1 ПКУ виникли підстави для складання такого розрахунку коригування продавцем.

ДПС у Тернопільській області.

Суму, визначену у податковому повідомленні-рішенні (ППР) за формою «В4», зокрема, суму зменшення від'ємного значення ПДВ, узгоджену за результатами перевірки контролюючого органу, необхідно відображати у рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ за той звітний період, на який припадає день узгодження ППР, враховуючи процедури адміністративного та судового оскарження відповідно до статті 56 ПКУ, а саме:
• день закінчення процедури адміністративного оскарження (за умови, що не подано позовну заяву (позов) до суду);
• або день набрання судовим рішенням законної сили (незалежно від того, чи здійснюється (або буде здійснюватися) подальше оскарження ППР у судовому органі касаційної інстанції, чи ні).
Одночасно з цим у такій податковій декларації з ПДВ необхідно заповнити дані відповідної таблиці, а саме: дату ППР, номер ППР та суму (грн), визначену у ППР, із знаком «-» .
Джерело: лист ДПСУ від 13.02.2024 р. № 3770/7/99-00-21-03-02-07.

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА

З 1 квітня 2024 року мінімальна зарплата в Україні складає 8 тис. грн.

Тож з 1 квітня зростуть і санкції для роботодавців згідно ст. 265 КЗпП:
По-перше, 80 тис грн штрафу доведеться заплатити за кожного працівника, щодо якого скоєно одне з наступних порушення:
– фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
– оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу;
– виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків.
Щоправда, до юридичних осіб та ФОП, які є платниками єдиного податку першої-третьої груп спершу застосовують не штраф, а попередження. А от у разі повторного протягом двох років вчинення порушення штраф виросте аж утричі – до 240 тис грн.

По-друге, з 1 квітня за недотримання

мінімальних державних гарантій в оплаті праці штраф буде становити 16 тис грн за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, нагадує Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці.

У Південно-Східному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці нагадали, що тривалість відпустки працівника з інвалідністю залежить від встановленої групи інвалідності:
• для I і II груп – 30 календарних днів,
• для III групи – 26 календарних днів.
При цьому працівники з інвалідністю, які вже тривалий час працюють на підприємстві, за своїм бажанням мають право піти у щорічну відпустку в зручний для них час – ст. 10 Закону № 504/96-ВР.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення аліментів з сум допомоги по тимчасовій непрацездатності безпосередньо з окремого рахунку страхувальника чинним законодавством не передбачено..
Утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, в тому числі з допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Отже, страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на виплату аліментів, при цьому з суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, виплаченій боржнику, стягнення аліментів повинно здійснюватися, пояснили в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

ПДФО, ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР

Чи застосовується підвищуючий коефіцієнт, визначений п. 164.5 ст. 164 ПКУ, до доходів, виплачених у негрошовій формі при розрахунку військового збору?

Після тривалого обговорення і консультацій з Мінфіном, ДПС повідомила (розʼяснення у ЗІР): відсутні законодавчі підстави для застосування підвищуючого коефіцієнта при нарахуванні військового збору на доходи у негрошовій формі

ГУ ДПС у Дніпропетровській області: суми компенсації невикористаної основної / додаткової відпустки, яка нарахована звільненому працівнику в наступні місяці після дати звільнення відображаються в додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

Мінфін своїм наказом від 23.01.2024 р. № 29 змінив форму податкової декларації про майновий стан і доходи.
Зміни спрямовані на виправлення технічних помилок.

ЄДИНИЙ ПОДАТОК

Платник єдиного податку (І або ІІ групи), який мобілізований у період дії воєнного стану в Україні у разі неможливості виконання податкового обов'язку має право подати заяву разом з вичерпним переліком документів до контролюючого органу відповідно до Порядку № 225, на підставі якої контролери скасовують нарахування єдиного податку в інтегрованій картці платника за весь період мобілізації ФОПа у період дії воєнного стану в Україні та приймають рішення про скасування податкових вимог.

Після демобілізації необхідно у строки визначені п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, подати до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації заяву щодо звільнення від обов'язку сплати єдиного податку та копію військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним держорганом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації.

В який термін подається річна податкова декларація платника ЄП - ФОП, якщо платником ЄП (першої або другої групи) з 01 січня поточного року добровільно змінено групу платника ЄП з першої на другу або з другої на третю, що не пов'язано з перевищенням граничного обсягу доходу?

Подають річну Декларацію за ідентифікатором форми F0103308. Таку Декларацію подають протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем IV звітного (податкового) кварталу. Якщо останній день строку подання Декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний, що настає за вихідним або святковим днем ( п. 49.20 ПКУ).

Джерело: роз'яснення ДПС із категорії 107.01.07 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)

Компенсація витрат на оплату праці, отримана ФОПом за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб під час воєнного стану в Україні, не пов'язана з господарською діяльністю ФОПа, такі кошти не включають до його доходу. Проте такий дохід оподатковують за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізосіб.

Суму витрат на оплату праці фізосіб, що перебувають у трудових відносинах, або за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно– правового характеру відображають у графі 7 Типової форми, затвердженої наказом Мінфіну від 13.05.2021 р. № 261.

Якщо ФОП є платником єдиного податку, не зареєстрований платником ПДВ та не реалізує категорії товарів зі списку у п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, то такий підприємець не повинен вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації.

Тобто, обов'язок вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації у ФОПа-єдинника, який не є платником ПДВ, зникає після вибуття останньої одиниці товару, яка зобов'язує вести такий облік. Вимоги обліковувати товарні запаси, зауважили податківці Головного управління ДПС у Запорізькій області, не поширені на ФОПів-єдинників, які не сплачують ПДВ (крім тих, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарські засоби та вироби медичного призначення, ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних та напівдорогоцінних металів чи каміння).

 КОНТРОЛЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Неповідомлення контролюючого органу про набуття частки в іноземній юрособі, утворенні без статусу юрособи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юрособі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені пп. 392.5.5 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Станом на 01.01.2024 року розмір штрафу становить 908400 гривень.

Водночас за несвоєчасне подання Повідомлення штрафні санкції та/або пеню не застосовують. Нагадуємо, що відповідно до ПКУ визначено необхідність подання повідомлення контролюючому органу:
• про кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно;
• заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
• кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою;
• ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Повідомлення надсилають до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

За результатами проведення документальної перевірки нараховують штрафні (фінансові) санкції та пеню у разі виявлення заниження податкового зобов'язання за період, що перевищує 1095 днів при проведенні у період дії воєнного стану документальної перевірки (планової або позапланової) юрособи.

Поряд з цим, у разі сплати юрособою протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов'язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01.08.2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов'язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

При цьому сума податкового зобов'язання, сплаченого у вищезазначеному порядку не підлягає оскарженню.

Якщо платник податків самостійного виправив помилки, що занизили податкове зобов'язання, то такого платника звільнено від нарахування та сплати штрафних санкцій. Щоправда, такі послаблення діють тимчасово, з 01 серпня 2023 року і до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Мова про штрафи, які передбачені п. 50.1 ПКУ, та пені. Важливо, що самовиявленні помилки слід виправляти дотримуючись порядку, вимог та обмежень, які прописані у ст. 50 ПКУ.
ГУ ДПС в Івано-Франківській області

з 16 березня діє норма пп. 112.8.8¹ ПКУ: скасовано відповідальність за помилкову сплату платником податків і податковим агентом, грошового зобов'язання на інший бюджетний рахунок, але при умові своєчасної сплати податку або узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету.

Згідно з Законом № 3453 відновлено проведення перевірок ДПС. Критерії для включення до плану перевірок вказані в п. 69.352 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, в тому числі:
1) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
2) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
3) платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;
Серед критеріїв для включення до плану перевірок з'явились нові критерії, акцентує Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків. А саме – можливе включення платників податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв:
 – рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників єдиного податку;
– рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі;
– дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази.
Розрахунок критеріїв ризику несплати податків здійснюється засобами інформаційно-комунікаційних систем ДПС за даними податкової звітності платників податків. Критерії ризику «рівень сплати податку на прибуток/ПДВ нижче на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю» розраховано згідно показників податкових декларацій з податку на прибуток за 2021 рік з урахуванням уточнюючих розрахунків, як відхилення між рівнем сплати податку на прибуток/ПДВ суб'єкта господарювання та рівнем сплати податку на прибуток/ПДВ суб'єктів господарювання по всій країні, які декларують таку ж галузь як суб'єкт господарювання. Галузь суб'єкта господарювання – галузь, яка вказана як основний вид діяльності в реєстраційних даних суб'єкта господарювання.
Рівень сплати податку на прибуток/ПДВ по відповідній галузі розраховується, як частка сумарного податку на прибуток/ПДВ суб'єктів господарювання, які декларують вищевказану галузь, в сумарному доході від будь-якої діяльності, визначеному за правилами бухгалтерського обліку.
В вихідній формі відображається різниця між рівнями сплати податку, якщо вона становить 50 % та більше відсотків від середнього рівня сплати за галуззю, у відсотках.
При формуванні плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік враховуються показники позитивної динаміки рівнів сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по відповідній галузі за дев'ять місяців 2023 року. Після настання граничних строків для подання річної звітності враховуються показники за 2023 рік. У разі якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, враховуються показники за попередній рік.

Банки можуть списати кошти з рахунків платників податків, які мають податковий борг, на підставі платіжної інструкції на примусове стягнення коштів, ініційованої податківцями або органом державної виконавчої служби.

ДПС 128.01 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua).
Відповідно до п. 87.11 ПКУ орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку – фізособи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснює державна виконавча служба відповідно до закону про виконавче провадження.
Таке списання коштів здійснюють відповідно до розд. ІV Інструкції № 163.

ДПС при перевірках щодо застосування РРО перевіряє й правильність оформлення трудових відносин. 

ІНШЕ

Спеціальне водокористування – це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ч. 1 ст. 48 ВКУ).
Не належать до спеціального водокористування, зокрема забір та/або використання води в об'ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води (абз. 12 ч. 3 ст. 48 ВКУ).
Таким чином, суб'єкт господарювання, який здійснює забір (видобуває) з підземного водного простору, у тому числі засобами власної свердловини, обсяги води менше 5 кубічних метрів на добу, не здійснює спеціальне водокористування.