Підбірка новин законодавства станом на 01 червня 2025 року
ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА
02.05.2025 року набрав чинності Закон "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи" від 27.03.2025 р. № 4339-IX. Нагадаємо, що цей акт доповнює КЗпП нормами про те, що:
направлення дистанційних і надомних працівників у відрядження мають бути визначені в трудових договорах, укладених із такими працівниками. Зокрема, у ч. 6 ст. 602 КЗпП вказано:
У разі необхідності направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, у службове відрядження працівник зобов'язаний повідомити роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Особливості направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, у службове відрядження встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.
Тобто місце, з якого дистанційний працівник відбуває у відрядження, визначається таким працівником, про що він повідомляє свого роботодавця. Це й інші умови направлення працівника у відрядження мають бути визначені в трудовому договорі з працівником.
Зміни, які внесені до ст. 121 КЗпП підтверджують, що відрядженням може вважатися також поїздка дистанційного працівника до місцезнаходження роботодавця, якщо відповідний маршрут погоджено з працівником і зазначено в наказі (розпорядженні) про відрядження:
У разі направлення у службове відрядження працівника, який виконує роботу дистанційно (стаття 60-2), у тому числі при його відрядженні до місцезнаходження роботодавця, пункт відправлення працівника у відрядження та пункт, до якого працівник повертається з відрядження, встановлюються роботодавцем за погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки та зазначаються у наказі (розпорядженні) про відрядження.
Особливості направлення в службове відрядження працівника, який виконує надомну роботу, також повинні бути встановлені трудовим договором про надомну роботу (ч. 6 ст. 601 КЗпП).
Віддалена робота одного з батьків дитини
У статтях 601 та 602 КЗпП передбачено окрему підставу для переведення працівників, які мають дітей віком до 14 років, на надомну або дистанційну роботу. Такою підставою є "навчання дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою здобуття освіти відповідно до наказу (розпорядження) керівника такого закладу освіти на період такого навчання".
У таких випадках за погодженням із роботодавцем працівник може працювати на умовах надомної роботи чи дистанційної роботи. Для цього працівник має надати роботодавцю заяву з проханням перевести його на обраний режим роботи. У заяві потрібно вказати причину, яка є підставою для переходу на дистанційну чи надомну роботу, і зазначити реквізити (розпорядження) керівника навчального закладу освіти про дистанційне навчання. Оскільки в статтях 601 та 602 КЗпП зазначено про перехід на дистанційну або надомну роботу на період дистанційного навчання дитини, то в заяві працівник має вказати також період свого переведення на новий режим роботи. На підставі заяви роботодавець видає відповідний наказ.
v
Працівники у відпустці по вагітності та пологах або по догляду за дитиною (до 3 або 6 років), не враховуються при розрахунку середньооблікової кількості, але включаються до загальної облікової кількості, якщо вони є в штаті. Отже, кажуть у ДПС, якщо у роботодавця лише один працівник, який перебуває у відпустці по вагітності та пологах, і в звітному кварталі йому не нараховувались доходи - Додаток Д1 не подається. Проте сам Розрахунок все одно треба подати. У ньому:
рядок 101 ("Середньооблікова кількість працівників") не заповнюється;
рядок 102 ("Облікова кількість працівників") - вказується "1".
ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Якщо платник виявив самостійно помилку у поданій раніше ПДВ-декларації (в межах строків давності - 1095 днів згідно зі ст. 102 ПКУ), він має подати уточнюючий розрахунок (п. 50.1 ПКУ).
Якщо помилка стосується розділів, до яких подавалися додатки (наприклад, Додаток 3 (Д3)), до уточнюючого розрахунку потрібно додати нову версію додатку з позначкою "Уточнюючий".
Водночас не всі помилки можна виправити. Деякі помилки автоматично анулюють право на бюджетне відшкодування, зокрема, це помилки у таких частинах Д3:
графа "зазначається цифрами" у підпункті "а";
рядок "Усього" графи 4 таблиці 1 підпункту "б".
Якщо такі помилки є - право на відшкодування втрачається. Потрібно подати новий уточнюючий розрахунок за відповідний період і зменшити суму до відшкодування до нуля.
Джерело: роз'яснення ДПС із категорії 101.25 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).
v
У звітному періоді, в якому вперше задекларовані неоподатковувані операції, платник податку зобов'язаний визначити частку використання товарів/ послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях та надати додаток 5.
Водночас, якщо обчислена у відсотках з відповідним округленням за загальновстановленими правилами, частка використання товарів/ послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях становить менше ніж 0,01%, то нарахування сум податкових зобов'язань не проводиться.
При цьому додаток 5 надається також за підсумками календарного року до декларації за грудень (у разі анулювання реєстрації платника податку - до декларації останнього звітного періоду) та якщо вказана частка є більшою ніж 0,01 %, то здійснюється відповідне коригування сум податкових зобов'язань.
Джерело:роз'яснення з категорії 101.14 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).
При несвоєчасній реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, складання якого не пов'язане з виправленням помилок у заголовній частині податкової накладної, та не призвело до зміни обсягів постачання та суми податкових зобов'язань, штрафи не застосовується через відсутність бази нарахування таких санкцій.
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області зауважили: якщо продавець товарів/послуг допустив помилки під час зазначення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ПКУ, а контролери їх виявили під час перевірки, проведеної за заявою покупця, то такі порушення спровокують накладення на платника ПДВ - продавця штрафу в розмірі 170 грн та зобов'язання виправити такі помилки.
ПОДАТОК НА ПРИБУТОК
Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам)-юридичним особам, нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Такий внесок розраховують із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. Якщо є непогашене грошове зобов'язання, то авансовий внесок слід розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюють за базовою ставкою, встановленою ст. 136 ПКУ. Важливо, що сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При виплаті дивідендів за неповний календарний рік, для обрахунку суми зазначеного перевищення використовують значення об'єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума попередньо сплачених протягом податкового періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів зменшує зобов'язання з податку на прибуток, задеклароване за такий звітний період.
Податківці наголосили, що авансовий внесок з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) розраховують у Додатку АВ до рядка 20 АВ декларації з податку на прибуток підприємств.
Враховуючи те, що для розрахунку авансового внеску згідно з пп. 57.11.2 ПКУ платник податку повинен враховувати значення об'єкта оподаткування податкового (звітного) року, то авансовий внесок при виплаті дивідендів за перший квартал, півріччя, три квартали звітного року до закінчення такого року розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.
Якщо дивіденди за перший квартал, півріччя, три квартали звітного року виплачують після закінчення такого року та на момент виплати дивідендів подана Декларація за такий звітний рік і погашені зобов'язання, то нараховані у такій Декларації, авансові внески нараховуються на суму перевищення дивідендів, що підлягають виплаті за ці періоди, над значенням об'єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3, 6, 9 (пропорційно кількості місяців, за які виплачуються дивіденди).
Якщо ж Декларація на момент виплати дивідендів не подана та зобов'язання не погашені, то авансовий внесок слід розраховувати зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.
Джерело: роз'яснення ДПС із категорії 102.09 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).
З 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, збільшено "благодійний ліміт" до 8 % замість 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року при застосуванні абзацу першого пп. 140.5.9 ПКУ для платників податку на прибуток, які проводять коригування фінансового результату до оподаткування.
Умова застосування такого коригування - із загальної суми (вартості) благодійної допомоги більше 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року має бути перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Загальні умови: за 2024 рік підприємством задекларовано оподатковуваний прибуток (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) у сумі 1 млн гривень.
У І кварталі 2025 року підприємством перераховано благодійну допомогу організаціям, які зареєстровані у Реєстрі неприбуткових установ та організацій, у розмірі 70 тис. грн., у тому числі:
благодійній організації - 50 тис. грн,
громадській організації - 20 тис. грн.
Розрахунково ліміт 4 % оподатковуваного прибутку 2024 року становить 40 тис. грн, ліміт 8 % оподатковуваного прибутку 2024 року - 80 тис. грн.
Допомога благодійній організації перевищує ліміт 4 % оподатковуваного прибутку 2024 року (50 тис. грн > 40 тис. грн), тому підприємством для благодійної допомоги може бути застосований ліміт 8 % оподатковуваного прибутку 2024 року.
Отже, підприємство не проводить за І квартал 2025 року коригування фінансового результату до оподаткування згідно з абз. 1 пп. 140.5.9 ПКУ в межах ліміту 8 % оподатковуваного прибутку 2024 року (80 тис. грн) за операціями з надання благодійної допомоги неприбутковим організаціям у сумі 70 тис. грн.
У І кварталі 2025 року підприємством перераховано благодійну допомогу організаціям, які зареєстровані у Реєстрі неприбуткових установ та організацій, у розмірі 70 тис. грн, у тому числі:
благодійній організації - 30 тис. грн,
громадській організації - 40 тис. грн.
Розрахунково ліміт 4 % оподатковуваного прибутку 2024 року становить 40 тис. грн, ліміт 8 % оподатковуваного прибутку 2024 року - 80 тис. грн. Допомога благодійній організації складає менше встановленого ліміту 4 % оподатковуваного прибутку 2024 року (30 тис. грн < 40 тис. грн), тому підприємством для благодійної допомоги не може бути застосований ліміт 8 % оподатковуваного прибутку 2024 року.
Отже, підприємство збільшує фінансовий результат до оподаткування за І квартал 2025 року відповідно до пп. 140.5.9 ПКУ на суму 30 тис. грн, тобто у сумі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку 2024 року (40 тис. грн).
При цьому положення п. 72 підрозд. 4 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ є окремою нормою, не пов'язаною з пп. 69.6 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ.
Радимо також ознайомитися зі статтею "Підприємство допомагає ЗСУ - що в МСФЗ - обліку та звітності".
Джерело: роз'яснення із категорії 102.12 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).
Фінансовий результат звітного періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих/ переданих протягом звітного року неприбутковим організаціям у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (пп. 140.5.9. ПКУ). Йдеться про організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг. Однак за винятком неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення пп. 140.5.14 ПКУ.
Тобто, сума перевищення потрапляє до рядка 3.1.9 додатка РІ до Декларації з податку на прибуток.
Оскільки передача товаро-матеріальних цінностей на потреби ЗСУ здійснюється не перевищуючи 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, то немає потреби коригувати фінансовий результат по таких операціях та подавати Додаток ПП до Декларації з податку на прибуток.
Водночас до припинення або скасування воєнного стану на території України податки та збори справляють з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" ПКУ.
Тому коригування не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані/ передані ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держприкордонслужбі, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню держохорони, Державній службі спецзв'язку та іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням тощо, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
Операції з добровільної передачі або відчуження, або вилучення товарів, у тому числі підакцизних, надання послуг на користь вищеперерахованих отримувачів без попереднього або наступного відшкодування їх вартості, не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування (пп. 69.5 підрозд.10 розд. ХХ ПКУ).
Щодо визначення вартості переданого обладнання у Головному управлінні ДПС у м. Києві відмітили наступне.
Відповідно до вимог П(С)БО 7 "Основні засоби":
п. 33. Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.
п. 34. Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів.
Тобто при безоплатній передачі основних засобів або інших необоротних активів, що експлуатувались до цього, спочатку списують нарахований знос, а вже потім списують на витрати залишкову вартість.
Джерело: роз'яснення ДПС із категорії 102.02 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).
ЄДИНИЙ ПОДАТОК
За загальним правилом платники єдиного податку звільняються від сплати земельного податку, кірм випадків, коли вони здають в оренду земельну ділянку. Якщо у договорі оренди (найму), позички визначений розмір земельної ділянки, з урахуванням ст. 286 ПКУ, то платники єдиного податку другої - третьої груп, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду (найм), позичку, сплачують земельний податок лише за земельну ділянку, яку передали в оренду (найм), позичку. На цьому контролери наголосили в роз'ясненні із категорії 111.02 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).
В іншому випадку сплата земельного податку здійснюється за всю площу земельної ділянки.
РРО/ПРРО
У разі перереєстрації резервного РРО з метою його зберігання та/або використання у новоствореній господарській одиниці, суб'єкт господарювання подає заяву про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП, яке містить інформацію про цю господарську одинцю, зокрема, її назву та адресу місцезнаходження.
Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій (ф. № 1-РРО) (далі - Реєстраційна заява (ідентифікатор J/F1311406)) з позначкою "Перереєстрація" оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО.
На підставі проставленої відповідної позначки у полі "Резервний" Реєстраційної заяви, проводиться перереєстрація резервного РРО.
У реєстраційному посвідченні, сформованому на підставі даних Реєстраційної заяви, зазначається назва та адреса новоствореної господарської одиниці та інших господарських одиниць (якщо вони зазначені у Реєстраційній заяві), де зберігатиметься та/або використовуватиметься резервний РРО.
Джерело: роз'яснення із категорії 109.06 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).
ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Громадяни, які вирішили продати власні авто, мають сплатити податки. Ставки податку залежать від типу транспорту та кількості угод протягом року.
У випадку продажу легкового автомобіля, мотоцикла чи мопеда - дохід визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче (за вибором платника):
- середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу
- ринкової вартості, визначеної згідно із законом.
Якщо фізична особа вирішила продати:
легковий автомобіль, мотоцикл та/або мопед ставка податку на доходи фізичних осіб за:
- перший продаж за рік - не оподатковується;
автобус, вантажівку, причеп, трактор, спецтехніку та інше рухоме майно:
- перший і другий продажі - 5 %;
Дохід від таких операцій також обкладається військовим збором. З 1 грудня 2024 року ставка військового збору становить 5 %. Про це нагадали спеціалісти ГУ ДПС у Волинській області.
Контролери наголосили: якщо фізична особа продала рухоме майно і з цього доходу не було сплачено податок або військовий збір, то вона зобов'язана:
- до 1 травня року, наступного за звітним, подати декларацію про майновий стан і доходи та визначити відповідні податкові зобов'язання,
- до 1 серпня сплатити визначені податкові зобов'язання.
Податківці у роз'ясненні з категорії 103.25 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua) зауважили: платник податків може виправити помилку, допущену у рядках "Працювало за трудовими договорами (контрактами)" та/або "Працювало за цивільно-правовими договорами", при поданні додатка 4ДФ до Розрахунку з типом "Звітний новий"/"Уточнюючий" при одночасному виправленні помилки у розд. I та/або розд. II додатка 4ДФ до Розрахунку, окреме коригування зазначених рядків Порядком не передбачено.
v
Податкові агенти зобов'язані подавати Податковий розрахунок лише у разі нарахування доходу фізичним особам або єдиного внеску протягом звітного періоду (пп. "б" п. 176.2 ПКУ).
До такого Розрахунку включається додаток 4ДФ, згідно з Порядком, затвердженим наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4, коли були фактичні нарахування доходу за ознакою "101", тобто зарплата або прирівняні виплати.
Якщо в періоді не було жодних виплат, 4ДФ подавати не потрібно, навіть якщо працівники офіційно залишаються у штаті.
В Головному управлінні ДПС у Житомирській області підсумували: якщо всі працівники знаходяться у відпустці без збереження зарплати та по яких у звітному періоді не здійснювалось нарахування/виплата доходів то додаток 4ДФ до Розрахунку не потрібно формувати та подавати.
ЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Розрахунки за ЗЕД-договорами (контрактами) у готівковій формі заборонено, крім випадку, коли нерезидент - суб'єкт господарської діяльності згідно з умовами експортного договору резидента - суб'єкта господарської діяльності здійснює оплату фізичній особі - резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов'язань за експортним договором резидента - суб'єкта господарської діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентові - стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов'язань останнього за цим договором, за умови оприбуткування невикористаного залишку ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти до каси резидента - суб'єкта господарської діяльності згідно з абз. 3 п. 16 розд. I Положення № 5 (абз. 2 п. 16 розд. I Положення № 5). На цьому контролери наголосили в роз'ясненні із категорії 109.19 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).
Невикористаний залишок ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти підлягає оприбуткуванню до каси резидента - суб'єкта господарської діяльності протягом трьох днів і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті резидента - суб'єкта господарської діяльності протягом п'яти банківських днів (з часу його оприбуткування до каси). Отримання від нерезидента готівкової іноземної валюти на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням транспортного засобу резидента за кордоном, та використання цих коштів на зазначені цілі та їх ввезення в Україну має бути підтверджено відповідними документами (абз. 3 п. 16 розд. I Положення № 5).
v
Національний банк з 31 травня постановою № 59 розширив перелік підстав для завершення банками валютного нагляду за операціями українських компаній з експорту товарів.
Банки тепер матимуть змогу завершити такий валютний нагляд на підставі надходження на рахунок компанії в банку коштів:
від банку-гаранта (нерезидента) за гарантією, що надавалася на виконання зобов'язань зі сплати коштів за операцією з експорту товару;
від банку-гаранта (резидента) за гарантією, що надавалася на виконання зобов'язань зі сплати коштів за операцією з експорту товару, за умови попереднього отримання банком-гарантом (резидентом) коштів в іноземній валюті від банку-контргаранта (нерезидента) проти вимоги за такою контргарантією.
Зміни унормовують правове поле для завершення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за експортними операціями, що передбачають надання іноземними банками гарантій / контргарантій.
ФОП
У разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду. На цьому контролери наголосили в роз'ясненні із категорії 126.05 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).
Отже, у разі зміни податкової адреси, пов'язаної зі зміною адміністративного району, ФОП на загальній системі оподаткування з доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, сплачує військовий збір до відповідних бюджетів за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного року.
v
У разі перевищення ФОП - платником єдиного податку ІІІ групи загального обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ПКУ, до суми перевищення застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 % та 1 % військового збору.
При цьому такий платник єдиного податку зобов'язаний перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Джерело: роз'яснення ДПС із категорії 107.05 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).
ТОВАРНО-ТРАНСПОРТНІ НАКЛАДНІ
ДПС у своєму листі від 03.03.2025 р. № 1143/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК розповіли про нюанси щодо оформлення товарно-транспортної накладної, якщо вантажі для власних потреб перевозить водій підприємства.
Податківці зазначили, що ТТН є обов'язковою при отриманні послуг з перевезення вантажу на договірних засадах від іншої юридичної особи.
Якщо вантаж для власних потреб підприємства перевозить водій цього підприємства, що перебуває з ним у трудових відносинах, то документом, що підтверджує перевезення можуть слугувати інші належним чином оформлені первинні документи (накладна, інший визначений законодавством документ на вантаж).
КОНТРОЛЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
ДПС наказом від 31.03.2025 р. № 327 внесла зміни до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків.
Так, передбачили, що підрозділам податкового аудиту під час організації проведення перевірок доцільно оптимізувати залучення інших підрозділів територіального органу ДПС до перевірок суб'єктів господарювання мікро- та малого підприємництва. Також рекомендували під час проведення перевірок указаних суб'єктів, де наявні факти виплат доходів нерезидентів, факти ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, невиконання платником податків вимог, визначених у статті 392 ПКУ, отримувати від підрозділів трансфертного ціноутворення інформацію та документи, які можуть свідчити про порушення податкового законодавства.
Також Методрекомендації доповнили новим розділом III "Рекомендації щодо зберігання, застосування нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) (далі - технічних приладів / засобів) посадовими (службовими) особами органу ДПС, накопичення та використання такої мультимедійної інформації (фото-, відео-, звукозапис)". Як відомо, право посадових (службових) осіб органу ДПС відкрито застосовувати технічні прилади / засоби, що мають функції фото-, відео-, звукозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото-, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок визначено у пп. 20.1.48 ПКУ.
Технічний прилад / засіб може застосовуватися посадовою (службовою) особою органу ДПС, що уповноважена брати участь у проведенні фактичної перевірки, зокрема, але не виключно:
при врученні копії наказу про проведення перевірки;
при пред'явленні направлень на проведення перевірки та службових посвідчень (належним чином оформлених відповідним контролюючим органом документів, що засвідчують посадову (службову) особу органу ДПС);
при проведенні контрольно-розрахункової операції;
в інших випадках, зокрема з питань, що стосуються або належать до предмета перевірки.
Кількість необхідних випадків (тривалість) застосування технічного приладу / засобу під час заходів податкового контролю визначається посадовою (службовою) особою органу ДПС, яка уповноважена брати участь у таких заходах
РІЗНЕ
Наказом від 11.04.2025 р. № 195 Мінфін змінив форму декларації з акцизного податку. Вперше оновлена декларація буде подаватись за травень 2025 року до 20 червня 2025 року включно.
v
Підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є, зокрема, несплата чергового платежу за ліцензію (ч. 2 ст. 46 Закону № 3817-IX).
Контролює сплату річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію орган ліцензування. Саме для здійснення контролю ліцензіат має подати до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію (ч. 7 ст. 72 Закону № 3817-IX).
Отже, наголосили у Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області, неподання заяви контролерам про внесення чергового платежу за ліцензію є підставою для припинення дії ліцензії, також і у випадку, коли оплату було здійснено вчасно.
v
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону про бухоблік зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. Звітність подається двома кроками:
річна фінансова звітність у форматі XML за допомогою режиму «Введення звітності»;
аудиторський звіт разом із єдиним супровідним листом у форматі pdf (обмеження 5 МБ) за допомогою режиму «Листування з ДПС».
v
До 20 червня 2025 року слід подати до ТЦК дані про належний вам автотранспорт. Але цей обов’язок стосується лише юросіб! Нагадуємо: подавати дані до ТЦК про автотранспорт юрособи повинні двічі на рік – до 20 червня та 20 грудня.
v
«Нова пошта» ввела обмеження на продаж товарів з післяплатою: не більше 5 продажів і 30 тис. грн
Відтепер протягом місяця фізична особа без реєстрації ФОП може здійснити (не викликаючи підозри у прихованій підприємницькій діяльності) не більше 5 продажів до 30 000 грн з післяплатою через сервіс НоваПей
Якщо більше – фінмоніторинг буде вважати це підприємницькою діяльністю і вимагатиме щоб працювали через ФОП. Або ж потрібно буде доводити що це не підприємницька діяльність.
v
3 червня в газеті "Голос України" офіційно опубліковано Закон № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».
Закон скасовує зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану (п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу виключено).
Зокрема, він:
гарантує юридичну визначеність та захищає відповідачів від прострочених позовів;
відновлює справедливий баланс між правами позивачів і відповідачів.
Документ набере чинності через три місяці з дня, наступного за днем опублікування (4 вересня 2025 року).
