Підбірка новин законодавства станом на 01.05.2024 року
ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Для ПН та РК, дата складання яких припадає на період дії воєнного стану (з 24.02.2022) та реєстрацію яких було зупинено, відлік строку у 365 к.дн. для подання пояснення почався з 01.08.2023. Але 30.07.2024 цей строк закінчується навіть для тих, в кого він був максимальним
З 01 липня 2024 року буде скорочено терміни проведення перевірок щодо визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.
У Головному управлінні ДПС у Рівненській області зауважили, що відповідно до Закону № 3603-IXвід 23.02.2024 р. з 01.07.2024 року буде виділено контролерам 40 календарних днів, (до 01.07.2024 – це 60 днів), що настають за граничним строком подання податкової декларації (а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання), щоб провести документальну перевірку платника податку згідно з пп. 78.1.8 ПКУ.
ПОДАТОК НА ПРИБУТОК
Додаток ПН до рядка 23 ПН Декларації заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи. Таким чином, Додаток ПН підлягає обов'язковому заповненню і поданню у разі, якщо були здійснені виплати доходів нерезиденту. На цьому наголосили спеціалісти ГУ ДПС у Запорізькій області.
Платники податку на прибуток і неприбуткові підприємства, установи та організації подаючи фінансову звітність мають керуватись нормою п. 46.2 ПКУ. Вона передбачає, що фінансова звітність є додатком до Декларації та є її невід'ємною частиною. Тобто якщо разом з Декларацією платник не подав до органу ДПС фінансову звітність як її невід'ємну частину, таку податкову звітність не визнають податковою декларацією.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, які повинні нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачили у п. 120.1 ПКУ.
Отже, неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток Декларації, обов'язок подання яких контролерам передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року вже було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
ПДФО, ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР
Положеннями п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.5 ПКУ для ПДФО (тобто, із врахуванням підвищуючого коефіцієнту). Для обчислення підвищуючого коефіцієнту застосовується виключно ставка ПДФО, а не військового збору, а отже відсутні законодавчі підстави для застосування коефіцієнту при нарахуванні військового збору на доходи у негрошовій формі.
Тому визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень п. 164.5 ПКУ (без застосування підвищуючого коефіцієнту)
Про це йдеться у листі ДПСУ від 12.03.2024 р. № 6722/6/99-00-24-03-03-06.
«Чи сплачують авансовий платіж з військового збору ФОП на загальній системі оподаткування?».
Контролери наголосили, що ФОПи подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Авансові платежі з ПДФО розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховують та не сплачують.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від'ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачують.
Враховуючи те, що сплата військового збору здійснюється у порядку, визначеному розд. IV ПКУ, який включає порядок оподаткування доходів ФОПів від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлений ст. 177 ПКУ, то ФОП також сплачує авансовий платіж з військового збору у порядку та у строки, визначені для сплати авансових платежів з ПДФО.
Джерело: роз'яснення ДПС із категорії 126.05 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).
Контролери пояснили за якою ставкою ПДФО оподатковувати зарплату працівника, який працює у резидента Дія Сіті за сумісництвом на підставі трудового контракту (у вільний час від основної роботи у іншого роботодавця).
Податківці нагадали, що організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, який запровадили для стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, прописані у Законі "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" від 15.07.2021 р. № 1667-ІХ.
Причому у пп. 2, 3 ч. 1 ст. 5 цього Закону не передбачено поділу працівників резидента Дія Сіті на штатних та за сумісництвом.
Згідно з пп. 170.141.2 ПКУ за ставкою 5 %, визначеною у п. 167.2 ПКУ, оподатковують доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, які виплачують на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:
• заробітної плати;
• винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667-ІХ, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
• авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Отже, інформують у ДПС, зарплату працівника, який працює у резидента Дія Сіті за сумісництвом на підставі трудового контракту, слід оподатковувати ПДФО за ставкою 5% за умови дотримання усіх вимог, визначених п. 170.141 ПКУ.
Джерело: "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР
ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА
Кабмін своєю постановою від 29.03.2024 р. № 356 вніс зміни до Порядку надання відпустки при народженні дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р. № 693.
Було уточнено перелік документів, що підтверджують право на відпустку при народженні дитини та умови, за яких певні категорії осіб мають право на зазначену відпустку.
Отже, право на відпустку при народженні дитини (14 календарних днів) підтверджують:
– письмова заява матері дитини та свідоцтво про народження дитини, де зазначена відповідна інформація про батька дитини, якщо відпустку бере батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, але вони спільно проживають та пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. При цьому у письмовій заяві матері дитини повинна обов'язково міститися інформація про те, що мати з батьком дитини спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки;
– письмова заява матері або батька дитини, які є одинокими, якщо відпустку при народженні дитини планують брати баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною.
З 1 січня 2023 року страхову виплату у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам призначають та здійснюють за основним місцем роботи.
Це означає, що страхову виплату у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності з шостого дня хвороби призначають за основним місцем роботи або за місцем роботи за сумісництвом;
що перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачують роботодавці за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом.
Отже, страхувальник може прийняти рішення про призначення допомоги працівнику, який працює у нього за сумісництвом за рахунок ПФУ (з шостого дня тимчасової непрацездатності) лише при умові, що працівник надав повідомлення про відмову в призначенні допомоги за основним місцем роботи.
Якщо встановлено, що у працівника зазначене інше основне місце роботи, ніж вказане в заяві, роботодавцям рекомендують дотримуватися наступного алгоритму дій:
1) Після прийняття листка непрацездатності розглянути та прийняти рішення про виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі або відмовити. Підстави для відмови наведені в ч. 1 ст. 16 Закону № 1105-XIV.
2) За відсутності підстав для відмови провести оплату перших 5 днів непрацездатності.
3) Роз'яснити працівнику його обов'язки, як застрахованої особи щодо визначення основного місця роботи, а також вимоги законодавства про першочерговість реалізації права на допомогу по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи.
4) Якщо працівник надав повідомлення про відмову в призначенні допомоги за основним місцем роботи і у зв'язку із цим не отримав її, роботодавцю слід призначити допомогу працівнику та забезпечити її виплату в порядку і строки, встановлені законодавством.
ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК
Чи необхідно податковому агенту подавати Розрахунок, якщо він не має найманих осіб і дохід у звітному кварталі (окремому місяці звітного кварталу) на користь ФО не нараховувався та не виплачувався?
Відповідь: Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.
ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК
У ПКУ передбачено: якщо платник екоподатку з початку року не планує здійснювати викиди, скиди, розміщення відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це контролерів за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екоподатку (п. 250.9 ПКУ).
ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ
Важливе нагадування для власників промислових та складських, а також нежитлових сільськогосподарських будівель з 01.01.2024 року було змінено класифікатор будівель.
Законом № 3603, який набрав чинності з 16 березня 2024 року, змінено зокрема підпункти "є" та "ж" підпункту 266.2.2 ПКУ та викладено у такій редакції:
– пункт "є" підпункту 266.2.2 ПКУ: не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010 та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
– пункт "ж" підпункту 266.2.2 ПКУ: не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
«Чи є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виробничі будівлі, що використовуються як адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей (офісні)?».
Контролери вказали, що пп "є" пп. 266.2.2 ПКУ визначено перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктом оподаткування, до яких входять будівлі промисловості, віднесені до групи "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, затвердженого наказом № 3573 (далі – Класифікатор), які використовують за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010 та не здають в оренду, лізинг, позичку.
Згідно з Класифікатором до групи "Промислові та складські будівлі" (код 125) належить клас "Промислові будівлі" (код 1251), який включає будівлі, які використовують для промислового виробництва, зокрема, виробничі корпуси, цехи промислових підприємств тощо.
До групи "Офісні будівлі" (код 122) належить будівлі, які використовують, зокрема, як приміщення для конторських та адміністративних цілей, в тому числі для промислових підприємств (код класу 1220).
Тобто адміністративно-побутові (офісні) будівлі не підпадають під дію пп. "є" пп. 266.2.2 ПКУ. Враховуючи зазначене, будівлі, які використовують як адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей (офісні), в тому числі для промислових підприємств, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з врахуванням рішень сільських, селищних, міських рад.
КОНТРОЛЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
"Чи потрібно подавати Звіт про КІК (далі – Звіт) за скороченою формою (з позначкою "уточнюючий"), якщо контролюючою особою подано повний Звіт (з позначкою "звітний"), у якому враховано виявлені в скороченому Звіті помилки?".
Контролери наголосили, що контролююча особа зобов'язана подати повний Звіт до кінця календарного року, наступного за звітним роком. У разі, якщо відповідно до Звіту загальний оподатковуваний дохід, об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає Декларацію типу "уточнююча". При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
Враховуючи викладене, оскільки контролюючою особою були виявлені помилки, в раніше поданому скороченому Звіті, потрібно подавати скорочений Звіт (з позначкою "уточнюючий") так як і у повному Звіті, який подано з Декларацією типу "уточнююча", в якому враховані помилки чи недоліки.
Джерело: «База знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua).
ГОТІВКОВІ ОПЕРАЦІЇ
Законотворці зобов'язали щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО/ПРРО фіскальні звітні чеки при здійсненні розрахункових операцій.
Проте при форс-мажорних обставинах, надзвичайних та невідворотних подіях, які об'єктивно унеможливлюють виконання обов'язків, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, відповідальність не виникає.
Отже, зауважили податківці Головного управління ДПС у Чернівецькій області, у разі оголошення повітряної тривоги працівники магазину зобов'язані припинити реалізацію товарів та покинути торговий зал. У випадку, якщо повітряна тривога тривала в проміжку часу, в якому господарський об'єкт припиняє свою роботу згідно з розкладом, такий чек слід створити на РРО/ПРРО наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО/ПРРО.
Аналогічно мають діяти суб'єкти господарювання і при аварійному відключенні світла, коли неможливо створити щоденний фіскальний звітний чек – Z-звіт.
ТРАНСПОРТНИЙ ПОДАТОК
Об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить більше 375 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня (пп. 267.2.1 ПКУ).
Платниками цього податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 ПКУ є об'єктами оподаткування (пп. 267.1.1 ПКУ).
Платники податку – юрособи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролерам за місцем реєстрації автомобіля податкову декларацію з транспортного податку.
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларацію подають протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачують починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт (пп. 267.6.4 ПКУ).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує: при передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг, платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є лізингодавець (юрособа – власник транспортного засобу).
ЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Постановою Правління НБУ від 03.05.2024 №56 НБУ пом'якшив ряд валютних обмежень:
1. Скасовуються всі валютні обмеження для придбання та переказу іноземної валюти за кордон для проведення операцій з імпорту робіт та послуг; купувати валюту та переказувати кошти за кордон для оплати аеропортових та портових зборів, штрафів, а також членських внесків.
2. Забезпечено можливість репатріювати дивіденди за корпоративними правами чи акціями за кордон, що нараховані за результатами діяльності за період, що розпочинається з 1 січня 2024 року. Це пом'якшення не стосується виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди чи резервного капіталу. При цьому НБУ встановив щомісячний ліміт для репатріації «нових» дивідендів на рівні 1 млн євро в еквіваленті.
3. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці матимуть змогу переказувати кошти за кордон для розрахунків за договорами лізингу/оренди без додаткових обмежень щодо предмету лізингу / оренди, а також дати укладення договору. (Раніше такий дозвіл поширювався лише на лізинг / оренду транспортних засобів.)
4. Пом'якшуються обмеження в частині погашення «нових» зовнішніх кредитів. НБУ спрощує умови для купівлі валюти резидентами з метою обслуговування й повернення зовнішніх кредитів, кошти за якими надходять в іноземній валюті з-за кордону після 20 червня 2023 року на рахунки позичальників в українських банках.
Зокрема, з трьох до одного року зменшується мінімальний строк користування «новим» кредитом, за досягнення якого дозволяється купувати іноземну валюту для погашення такого кредиту. Відповідно заборона купувати валюту для погашення «нових» кредитів застосовуватиметься виключно для погашення короткострокових кредитів строком до одного року. Крім того, НБУ дасть змогу бізнесу купувати іноземну валюту для сплати процентів за «новими» кредитами, незалежно від строку користування кредитом.
5. Надана можливість погашати проценти за «старими» зовнішніми кредитами. Резиденти-позичальники матимуть змогу переказувати кошти за кордон для оплати процентних платежів за «старими» зовнішніми кредитами, що відповідно до умов кредитного договору підлягають сплаті в період із 24 лютого 2022 року. У межах одного договору для прострочених (станом на 01 травня 2024 року) процентних платежів надано можливість переказувати не більше 1 млн євро в еквіваленті за один календарний квартал. Водночас це обмеження не застосовуватиметься до майбутніх планових процентних платежів.
Для захисту макрофінансової стабільності також передбачено додаткові умови для проведення таких операцій:
- відсутність простроченої заборгованості за відповідним кредитним договором станом на 24 лютого 2022 року;
- заборонено здійснювати купівлю та переказ коштів за рахунок кредитів чи позик, отриманих від резидентів;
- не передбачене дострокове виконання платежів чи реструктуризація прострочених платежів.
Постанова набирає чинності з 04 травня 2024 року, лише в частині репатріації «нових» дивідендів зміни наберуть чинності з 13 травня 2024 року.)
ІНШЕ
Якщо фізособа станом на 01 січня має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ПКУ, то до 01 травня вона має подати письмову заяву про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (п. 281.4 ПКУ). Таку заяву слід подавати у довільній формі контролерам за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки. Про це нагадали податківці Ширяївської ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області.
З 1 травня 2024 року в Е-кабінеті стане доступним отримання Витягу щодо стану розрахунків починаючи з 2013 року за кожен рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів, а також ЄСВ. Зараз це можливо лише за поточний рік.
